flag Судова влада України

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Інформація про суд

06 лютого 2018, 12:47

Становлення  Господарського суду Київської області, історія якого простежується з 1932 року, є невід’ємною складовою процесу створення, еволюції, розвитку та утвердження системи господарського судочинства в державі. 

На початку свого історичного розвитку, економічне судочинство не було чітко структурованою системою з власною визначеною підсудністю та підвідомчістю справ, а виконувало допоміжні функції для задоволення існуючої потреби вирішення економічних спорів у містах, які завдяки своєму геогра-фічному розташуванню мали розвинуту торгівлю та промисловість.

Розвиток торгівельних, економічних відносин потребував врегулювання спорів, що виникали між їх суб’єктами. До одних з перших згадок про арбітражні суди у сучасному розумінні на території України відносять заснування комерційного суду в м. Одесі у 1807 році. Ініціаторами заснування комерційного суду в м. Одесі виступили одеські купці у 1805 році, беручи за основу систему комерційних судів Франції, що в подальшому стало визначальним для формування складу суду, яке здійснювалось за активної участі одеських купців, добре обізнаних на правилах торгівлі та місцевих звичаях. Перший Статут комерційного суду для міста Одеси був підписаний 10 березня 1808 року Імператором Російської імперії Олександром І. 

Подальший етап в історії арбітражного судочинства розпочався підписанням 14 травня 1832 року Імператором Російської імперії Миколою І Указу про створення комерційних судів з особливою компетенцією «Височайше затверджене Заснування комерційних судів і Статут їх судочинства», які розглядали торговельні і вексельні справи, справи про неспроможність. З цим актом пов’язується початок створення системи господарських судів у сучасному їх розумінні.

Господарською реформою з кінця 1921 року впроваджується комерційний розрахунок, підприємствам надається певна оперативна й майнова самостійність, взаємовідносини між підприємствами та іншими господарськими організаціями починають базуватися на договірних засадах, набувають розвитку товарно-грошові відносини, що зумовило потребу у створенні спеціальних органів для врегулювання спорів в даній сфері відносин, якими стали арбітражні комісії. 

16 листопада 1922 року Постановою Раднаркому УСРР була організована Вища арбітражна комісія при Раді Праці й Оборони (РПО) УСРР, а також арбітражні комісії при обласних радах.

Постановою Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету (ВУЦВК) та Ради Народних Комісарів (РНК) УСРР від 25 лютого 1931 року арбітражні комісії були скасовані і 05 червня 1931 року створено Державний арбітраж при Раді Народних Комісарів УСРР і міжрайонні органи держав-ного арбітражу в містах Харків, Київ, Одеса, Дніпропетровськ і Сталіно на підставі Постанови ВУЦВК та РНК УСРР «Про державний арбітраж в УСРР», однак в 1932 році міжрайонні органи Держарбітражу було ліквідовано та створено держарбітражі при обласних виконавчих комітетах. 

Вперше про створення державного арбітражу у Київській області згаду-ється в постанові IV позачергової сесії ВУЦВК ХІІ скликання від 9 лютого 1932 року, якою в Україні було утворено п’ять областей: Харківську, Київську, Вінницьку, Дніпропетровську та Одеську, в зв’язку з чим ВУЦВК та РНК УСРР постановили: «Утворити державний арбітраж при обласних виконавчих комі-тетах у складі державних арбітрів, що їх персонально встановлюють обласні виконавчі комітети та ліквідувати міжрайонні органи державного арбітражу».

Відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР «Про затвердження структури і штатів управління Міністерства юстиції УРСР при облвиконкомах» від 20 травня 1953 року, Держарбітраж передали в систему Міністерства юстиції УРСР. Його завданням стало розгляд спорів, що виникали в зв’язку з укладенням господарських договорів щодо постачання продукції. Зазначе-ною постановою було розширено компетенцію Держарбітражу, де останній вже мав право визнавати господарські договори недійсними.

В подальшому, Постановою Ради Міністрів УРСР від 25.06.1954, яка ба-зувалась на Постанові Ради Міністрів СРСР від 10.06.1954, Київський облдержарбітраж був виділений з Київського облуправління Міністерства юстиції та знову підпорядкований виконкому Київської облради депутатів трудящих.

В Державному архіві Київської області зберігається наказ № 20 від 22.04.1957 Держарбітражу при виконкомі Київської облради, в якому зазначено, що Постановою Правління УРСР, держарбітраж при виконкомі Київської облради депутатів трудящих був перетворений в систему Міністерства юстиції УРСР та підпорядкований громадському управлінню Міністерства юстиції по Київській області. 

Відповідно до архівних відомостей (наказ № 8 від 18.02.1957) в 1957 році Державний арбітраж при виконкомі Київської облради депутатів трудящих розташовувався за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 15.

Значний внесок у розвиток арбітражної системи внесли державні арбітри, багато з яких пройшли всі етапи реформування арбітражної системи. Так, згідно з Рішенням виконкому Київської облради депутатів трудящих від 12.03.1958 з 13 березня 1958 року до виконання обов’язків Головного арбітра Держарбітражу при Київському облвиконкомі приступив Побірченко Ігор Гаврилович, який багато років свого життя присвятив державному арбітражу, підготував цілу плеяду науковців в даній сфері.

В держарбітражі при виконкомі Київської облради трудящих працювали державні арбітри: Самойлова І.К., Керножицький І.М., Заруденко Н.М., Матвєєв Ю.Г., Гуляницький Н.І., Волкова О.І., Бойко Р.М.

Постановою Ради Міністрів УРСР «Про реорганізацію державних арбітражів при виконавчих комітетах обласних (промислових) Рад депутатів» від 28 серпня 1963 року з 1 січня 1964 року було утворено міжобласні державні арбітражі.

Київський, Житомирський, Черкаський та Чернігівський обласні державні арбітражі з 01.01.1964 були реорганізовані в міжобласний Державний арбітраж при виконкомі Київської обласної промислової Ради депутатів трудящих, та у такий спосіб було створено Київський міжобласний державний арбітраж. Наказом від 02.01.1964 державними арбітрами були призначені: Керножицький І.М., Волкова О.І., Бойко Р.М., Самойлова І.К., Заруденко Н.М., Матвєєв Ю.Г., Биков А.Д., Усенко М.І., Цихоцька С.М.

Головним арбітром Київського обласного Держарбітражу з серпня 1965 року став Селезньов Олексій Кузьмович, який пропрацював на даній посаді до 1985 року та вніс значний внесок у розвиток Державного арбітражу.

2 жовтня 1965 року було прийнято Закон СРСР «Про зміну системи органів управління промисловістю і перетворення деяких інших органів державного управління», який передбачав перехід до галузевого принципу управління, централізації системи народного господарства, що разом вимагало зміцнення планової і договірної дисципліни, посилення захисту прав підприємств, що підвищувало роль системи держарбітражу та вимагало її зміни.

Розширення прав та можливостей підприємств в межах економічної реформи, розпочатої у 1965 році, викликало збільшення звернень до суду та потребу у вдосконаленні існуючих процедур розгляду спорів, посилення захисту прав підприємств, уніфікованої практики правозастосування, в зв’язку з чим, Постановою Ради Міністрів СРСР від 17 січня 1974 року були внесені кардинальні зміни в організаційну структуру арбітражу, його завдання і функції. 

В 1976 році відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР «Про створення державного арбітражу при виконавчому комітеті Київської міської Ради депутатів трудящих» від 9 вересня 1976 року в структурі обласного державного арбітражу відбулось розмежування, а саме: облдержарбітраж було розділено на обласний державний арбітраж та держарбітраж при Ки-ївському міськвиконкомі. У вересні 1976 року Київська обласна рада депутатів трудящих затвердила штатний розпис державного арбітражу при облвиконкомі у складі головного арбітра, двох державних арбітрів, двох консультантів та друкарки.

Конституція СРСР 1977 року стала відправною точкою нового етапу розвитку держарбітражу - арбітраж було визнано конституційним органом, який вирішував господарські спори між підприємствами, установами і організаціями та 30 листопада 1979 року було прийнято Закон СРСР «Про державний арбітраж СРСР» покликаний підвищити та зміцнити статус державного органу по розгляду господарських спорів.

У березні 1985 року рішенням Київського облвиконкому головним державним арбітром державного арбітражу Київської області призначено Стахурського Миколу Феодосійовича, який з 1991 по 1992 рік працював головним арбітром Арбітражного суду Київської області, а з 1992 року – по серпень 2004 року очолював Арбітражний (з 2001 року - Господарський) суд Київської області. З серпня 2004 року по серпень 2010 року очолював Київський міжобласний апеляційний господарський суд.

18 лютого 1987 року Указом Президії Верховної Ради СРСР «Про вне-сення змін і доповнень у законодавство Союзу РСР про Держарбітраж» Держарбітраж зазнав кардинальних змін. Так, Держарбітраж при Раді Міністрів СРСР було перетворено у Держарбітраж СРСР, а держарбітражі при Раді Міністрів республік – у державні арбітражі республік, держарбітражі місцевих органів управління – у державні арбітражі областей, міст.

Кінець 80-х років ХХ століття характеризується послабленням тоталь-ного державного регулювання, що сприяло появі суб’єктів господарювання різних форм власності, а отже, поступовому розвитку ринкових відносин, економіки. Зазначене вимагало докорінних змін системи держарбітражу, в першу чергу, його завдань і функції. Назріла потреба у спеціальному органі - органі правосуддя в сфері питань підприємництва, комерційних, торгівельних відносин, де нагальним питанням постала необхідність вирішення конфліктів між суб’єктами господарювання.

Новим та доленосним етапом господарського судочинства стало прийняття Закону України «Про арбітражний суд» від 04 червня 1991 року, який уперше започаткував здійснення правосуддя в господарських відносинах спеціалізованими судовими установами, а також прийняття Арбітражного  процесуального кодексу України від 06 листопада 1991 року, яким встановлювалася процедура захисту прав та інтересів суб’єктів підприємницької діяльності.

Зокрема, відповідно до статті 5 Закону УРСР «Про арбітражний суд» в Україні розпочали діяльність арбітражний суд Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки, арбітражні суди областей, міст Києва та Севастополя, що становили єдину систему арбітражних судів, яку очолив Вищий арбітражний суд Української РСР.

Цим же Законом держарбітраж Київської області реорганізовано в Арбітражний суд Київської області.

Невдовзі було затверджено тимчасовий штатний розпис працівників Арбітражного суду Київської області на період з 1 вересня 1991 року до 31 грудня 1991 року, яким передбачалося 30 штатних одиниць. Кількість працівників суду на той час становила 19 осіб, з них суддівський склад – 7 осіб, а також 6 спеціалістів та 6 працівників, віднесених до інших категорій. 10 лютого 1993 року після набрання чинності Законом України «Про статус суддів» всі арбітри отримали статус суддів.

На виконання постанови Верховної Ради України «Про забезпечення діяльності судів» від 24 лютого 1994 року та статті 34 Закону України «Про арбітражний суд» в Арбітражному суді Київської області було створено 4 спеціалізованих сектори з розгляду арбітражних справ.

Указом Президента України «Про утворення апеляційних господарських судів та затвердження мережі господарських судів України» від 11 липня 2001 року № 511/2001 затверджено мережу господарських судів України, до якої ввійшов Господарський суд Київської області та визначено кількісний склад суддів Господарського суду Київської області у кількості 19 суддів.

Господарський суд Київської області, як юридична особа, був зареєстрований за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, будинок 58 Б. 

З травня 2005 року Господарський суд Київської області змінив місцезнаходження і по теперішній час розташований за адресою: м. Київ, вул. Симона Петлюри (колишня вулиця Комінтерну), будинок 16.

Господарський суд Київської області з листопада 2004 року по даний час очолює Заслужений юрист України, суддя Грєхов Анатолій Станіславо-вич, який Указом Президента України від 19 листопада 2004 року був призначений на посаду голови Господарського суду Київської області.

З набуттям чинності 11 квітня 2014 року Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» розпочався новий етап реформування судової системи України. 

Необхідність змін у системі правосуддя підтримала вся суддівська спільнота і зробила важливий крок назустріч власній незалежності.

Відповідно до положень зазначеного Закону Грєхов А.С. склав повноваження голови Господарського суду Київської області.

Рішенням зборів суддів Господарського суду Київської області відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» 14 квітня 2014 року шляхом таємного голосування суддів Господарського суду Київської області головою суду було переобрано Грєхова Анатолія Станіславовича. 15 квітня 2015 року колектив знов довірив йому очолювати Господарський суд Київської області. 

За час перебування на посаді голови Господарського суду Київської області Грєхов Анатолій Станіславович докладає максимальних зусиль щодо забезпечення ефективного функціонування суду та здійснення судом неупередженого розгляду підвідомчих йому господарських справ.

Рішенням зборів суддів Господарського суду Київської області від 03 лютого 2016 року заступником голови Господарського суду Київської області обрано суддю Подоляка Юрія Володимировича.

В Господарському суді Київської області на цей час працює 30 суддів у складі 5 колегій з розгляду різних категорій господарських справ, а також 108 працівників суду. Організаційне забезпечення діяльності Господарського суду Київської області здійснює апарат суду, у структурі якого функціонують 7 відділів. Керівником апарату Господарського суду Київської області є Кармазін Андрій Ігорович, заступником – Николин Ольга Несторівна.

Значна частина суддів Господарського суду Київської області поряд із суддівською діяльністю приділяють багато уваги науковій і викладацькій роботі та здобули наукові ступені кандидатів юридичних наук, зокрема судді:  Горбасенко Павло Володимирович, Грабець Світлана Юріївна, Наріжний Сергій Юрійович, Скутельник Павло Федорович, Черногуз Андрій Федорович.

За багаторічну плідну діяльність та високий професіоналізм суддя Господарського суду Київської області Мальована Лариса Яківна Рішенням Президії Вищого господарського суду України від 28.04.06 № 7 була нагороджена почесним знаком «Ветеран господарських судів України». Її стаж роботи в системі господарського судочинства становить 23 роки, більшість з яких вона пропрацювала саме в Господарському суді Київської області.

Сьогодні кожен суддя Господарського суду Київської області здійснює свій внесок у розбудову правової держави шляхом об’єктивного та неупередженого розгляду судових справ та здійснює судовий захист прав та законних інтересів учасників господарських правовідносин, чим робить власний вклад у підвищення авторитету судової влади та розбудову молодої демократичної європейської держави України.