Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Щодо позиції Вищої ради правосуддя стосовно проекту Антикорупційної стратегії на 2020-2024 роки
/Акт ВРП від 10 липня 2020 №2098/0/15-20/
Вища рада правосуддя розглянула проєкт Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки, надісланий листом Національного агентства з питань запобігання корупції від 3 липня 2020 року № 14-06/29401/20, стосовно надання пропозицій та зауважень до цього проєкту.
«Цей документ не відповідає вимогам нормотворчої техніки, має декларативний характер, містить суперечливі твердження та непідтверджені положення», – наголошується у позиції Вищої ради правосуддя щодо проєкту Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки, надісланого Національним агентством з питань запобігання корупції до ВРП для надання зауважень та пропозицій до цього проєкту.
Частиною четвертою статті 18 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що Антикорупційна стратегія реалізується шляхом виконання державної програми, яка розробляється Національним агентством з питань запобігання корупції та затверджується Кабінетом Міністрів України.
Повноваження Вищої ради правосуддя визначаються Конституцією України та законами України «Про Вищу раду правосуддя» та «Про судоустрій і статус суддів».
За результатами розгляду вказаного проєкту, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 34 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя зауважує, що відповідно до частини третьої статті 18 Закону України 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» антикорупційна стратегія розробляється Національним агентством на основі аналізу ситуації щодо корупції, а також результатів виконання попередньої антикорупційної стратегії, відзначається у документі. Проєкт Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки такого аналізу не містить. Однак у ньому наявне твердження про високий ступінь недовіри до судової влади, Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, що не підтверджується будь-якими реальними дослідженнями серед професійної спільноти чи широкого кола споживачів судових послуг, зауважують у ВРП. Між тим, за інформацією Державної судової адміністрації України, до судів у 2019 році надійшло 1 546 774 справи, з яких вирішено 1 399 782 справи, що свідчить про значну довіру до судової влади.
Також, на думку ВРП, необґрунтованим видається твердження про недовіру до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, оскільки з 6 листопада 2019 року на підставі Закону України від 16 жовтня 2019 року № 193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» вказана Комісія припинила свою роботу і не виконує повноважень.
На переконання Вищої ради правосуддя, розроблення проєкту Антикорупційної стратегії без аналізу ситуації щодо корупції, а також результатів виконання попередньої антикорупційної стратегії суперечить статті 18 Закону України «Про запобігання корупції» та не відповідає конституційній нормі частини другої статті 19 Конституції України, згідно з якою органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вища рада правосуддя дійшла до висновку, що проєкт Антикорупційної стратегії, який у разі ухвалення стане спеціальним нормативним актом, суперечить чинному конституційному регулюванню суспільних відносин. Більш того, неспроможність п’яти публічних інституцій (НАЗК, НАБУ, САП, ДБР, АРМА) щодо ефективного впровадження чинного антикорупційного законодавства, про що вказано у проєкті Антикорупційної стратегії, не може виправдати порушення Конституції України шляхом створення шостої публічної інституції – тимчасової незалежної комісії з питань доброчесності.
Крім того, у своїй позиції щодо проєкту Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки Вища рада правосуддя звертає увагу, що в документі визначені напрями законодавчих заходів у сфері судоустрою і статусу суддів та відповідні пропозиції. Зокрема, у розділі під заголовком «Очікувані стратегічні результати» передбачено зміну правового регулювання у сфері судоустрою та статусу суддів. Водночас, як зауважує ВРП, у статті 6 Конституції України зазначено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. При цьому статтею 126 Конституції України закріплено, що незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Чинне законодавство не надає НАЗК повноважень визначати організаційні засади судової влади та питання щодо зайняття посади судді і проходження кар’єри суддею, оскільки це є предметом правового регулювання Конституції України та спеціального Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів». Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Зважаючи на викладене, Вища рада правосуддя дійшла висновку, що запропоновані проєктом Антикорупційної стратегії положення розділу стосовно унормування питань судоустрою і статусу суддів не відповідають цілям та завданням діяльності НАЗК, виходять за межі повноважень НАЗК та не можуть бути предметом регулювання Антикорупційної стратегії, а також ставлять під загрозу принцип незалежності судової влади від виконавчої гілки влади, до якої належить НАЗК.
Вища рада правосуддя вирішила затвердити попередню позицію ВРП щодо проєкту Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки та надіслати її до Національного агентства з питань запобігання корупції і Кабінету Міністрів України. Крім того, Вища рада правосуддя ініціювала обговорення проєкту Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки серед суддівської та професійної спільноти, за результатами якого буде затверджена остаточна позиція щодо цього проєкту.
З повним тексом вказаного документу Ви можете ознайомитись за посиланням
_03_03.png)
